Словник Української Мови
Буква
ІНСА́ЙТ, -у, чол. рід.
1. Психол. Раптове, інтуїтивне осяяння, розуміння суті проблеми чи ситуації, яке виникає не внаслідок логічного аналізу, а як цілісний, миттєвий акт пізнання; проникнення в суть. Під час розв’язання складної задачі в нього стався інсайт.
2. перен. Несподіване, яскраве усвідомлення чогось, творче прозріння; здогад, що кардинально змінює попереднє бачення. Інсайт прийшов до художника посеред ночі.
Приклад 1:
Теорія гештальтпсихології приводить до такого висновку: якщо є образ ( це може бути людина, споруда тощо), який має певні деталі, що передусім « кидаються у вічі», то решту ліній образу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні виникає висновок ( інсайт) і при включенні компонентів логіки в мислення й побудові гіпотези виникне також певна установка ( а отже, й ставлення) до цієї людини чи об’єкта18. Особливої актуальності та практичного застосування теорія гештальту (образу, моделі) здобула у теперішній час, у зв’язку з появою та проривом у галузі управління людиноповедінкою нової течії під відомою абревіатурою НЛП – нейролінгвістичне програмування.
— Котляревський Іван, “Енеїда”