Значення
-
**інозин**, -у, чол. 1. Органічна сполука, нуклеозид, що складається з гіпоксантину та рибози; є проміжним продуктом обміну речовин в організмі, бере участь у синтезі пуринових нуклеотидів.
-
Лікарський засіб, що містить цю сполуку; застосовується як анаболічний препарат для покращення метаболізму в міокарді, при ішемічній хворобі серця, а також у спортивній медицині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інозин, р. інозину, д. інозинові, з. інозин, о. інозином, м. інозині, к. інозине