**Інось** — невідмінюване іменник; власна назва. Уживається в українських діалектах та фольклорі для позначення чогось незвичайного, дивного, потойбічного або невідомого; може означати міфічну істоту, чудовисько або надприродне явище, яке важко описати чи назвати.
інось
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |