Стос. до інородця, інородців; який належить інородцеві, інородцям; властивий їм.
інородницький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до інородця, інородців; який належить інородцеві, інородцям; властивий їм.
Відсутні