інородець

1. Застаріла назва особи, яка належить до іншого народу, нації, племені; чужинець, іноземець.

2. В Російській імперії — офіційна назва представників деяких етнічних груп (переважно неслов’янського походження), які мали особливий правовий статус, обмеження в правах та підлягали окремому адмініструванню (наприклад, кочові та «бродячі» народи Сибіру, Далекого Сходу, Кавказу, а також євреї).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |