**Інора**, -и, жін. 1. У деяких релігійних течіях (зокрема, в окремих напрямах християнства) — назва для позначення іншої віри, іншого віросповідання, відмінного від власного; іновірство. 2. заст., рідко. Те саме, що інородність; чужинність, несхожість за походженням або звичаями.
інора
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |