Значення
-
**Інора**, -и, жін. 1. У деяких релігійних течіях (зокрема, в окремих напрямах християнства) — назва для позначення іншої віри, іншого віросповідання, відмінного від власного; іновірство. 2. заст., рідко. Те саме, що інородність; чужинність, несхожість за походженням або звичаями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інор, р. інора, д. інорові, з. інора, о. інором, м. інорі, к. іноре