1. Спосіб бігу коня, за якого він одночасно викидає вперед обидві праві ноги, а потім обидві ліві; різновид алюру.
інохідь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: іменник (однина) |