інок

1. Чернець, що живе самітником у монастирі або в пустелі, ведучи аскетичний спосіб життя та присвячуючи себе молитві й духовному вдосконаленню.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вийди геть із тебе, дух допитливий, а сам вийди з юрби у Павла помічених ж інок цікавих. Очисти спершу свою світлицю, знайди всередині себе світло, тоді знайдеш і біблійним сміттям засипану драхму.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |