Значення
-
Суддя або слідчий в системі католицької церкви, який вів справи проти єретиків, відьом та інших осіб, звинувачених у відступництві від віри, зазвичай із застосуванням жорстоких методів допиту та покарань.
-
перен. Той, хто виявляє надзвичайну суворість, жорстокість або прискіпливість у своїх діях, переслідуючи інакодумців або порушників у будь-якій сфері.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інквізитор, р. інквізитора, д. інквізиторові, з. інквізитора, о. інквізитором, м. інквізиторі, к. інквізиторе