1. Властивість або стан за значенням інкурабельний; невиліковність, неможливість одужання чи повернення до нормального функціонування (про хворобу, патологічний стан).
інкурабельність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням інкурабельний; невиліковність, неможливість одужання чи повернення до нормального функціонування (про хворобу, патологічний стан).
Відсутні