1. Якого визнано винним у скоєнні злочину або правопорушення; якого звинувачено в чомусь.
інкримінований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Якого визнано винним у скоєнні злочину або правопорушення; якого звинувачено в чомусь.
Відсутні