інконель

Інконель, -ю, чол. рід. Спеціальний жароміцний та корозієстійкий нікелевий сплав, легований хромом і залізом, іноді з додаванням алюмінію, титану, молібдену та інших елементів, який зберігає високі механічні властивості та стійкість до окиснення за температур до 1000 °C і вище; використовується в авіаційній, ракетній, атомній та хімічній промисловості для виготовлення деталей газових турбін, теплообмінників, реакторів тощо.