Значення
-
ІНХОАТИ́В, -а, чол., лінгв. Те саме, що і́нхоати́вне дієсло́во; дієслово, що вказує на початок дії або стану (наприклад, «заспівати», «почервоніти», «збліднути»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інхоатив, р. інхоативу, д. інхоативові, з. інхоатив, о. інхоативом, м. інхоативі, к. інхоативе