ІНХОАТИ́В, -а, чол., лінгв. Те саме, що і́нхоати́вне дієсло́во; дієслово, що вказує на початок дії або стану (наприклад, «заспівати», «почервоніти», «збліднути»).
інхоатив
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови