Значення
-
Інкалой, -я, чол. рід. 1. У міфології та фольклорі народів Центральної Азії (зокрема казахів, киргизів) — дух-покровитель, захисник роду, який уособлює силу предків; часто зображується у вигляді велетня або міфічної істоти.
-
*етн.* У традиційних віруваннях тюркських народів — ритуальний оберіг, який виготовляли з вовни, шкіри або дерева та встановлювали біля входу до житла для відлякування злих сил.
-
*перен., розм.* Про дуже високу, могутню або незламну людину (рідко).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інкалой, р. інкалою, д. інкалоєві, з. інкалой, о. інкалоєм, м. інкалоєві, к. інкалою