Значення
-
ІНІЦІАЛІЗÁТОР, -а, чол.
-
спец. Пристрій, програма або механізм, що забезпечує початкове налаштування, запуск або приведення системи, процесу чи об’єкта в робочий стан; те, що ініціалізує.
-
інформ. Спеціальна функція або метод у програмуванні, який автоматично виконується під час створення об’єкта класу для встановлення його початкових значень властивостей (полів).
-
хім. Речовина, що ініціює хімічну реакцію, зокрема полімеризацію, утворюючи активні центри (вільні радикали або йони).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ініціалізатор, р. ініціалізатора, д. ініціалізаторові, з. ініціалізатор, о. ініціалізатором, м. ініціалізаторі, к. ініціалізаторе