Інгібуючий — прикметник, що означає такий, який пригнічує, затримує, стримує або сповільнює перебіг певних процесів, явищ чи реакцій; який виявляє властивості інгібітора.
Словник Української Мови
Буква
Інгібуючий — прикметник, що означає такий, який пригнічує, затримує, стримує або сповільнює перебіг певних процесів, явищ чи реакцій; який виявляє властивості інгібітора.