інга

ІНГА, іменник жіночого роду, істота, власна назва.

1. Жіноче ім’я, поширене в Скандинавських країнах, а також в Україні. Походить від давньоскандинавського імені Inga, що є скороченою формою від імен, які містять компонент Ing (ім’я скандинавського бога родючості).

2. Рідкісне діалектне або застаріле слово, що може вживатися як зменшено-пестлива форма до імені Ганна (Ганнуся).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |