Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до інформації (у 1, 2 знач.), пов’язаний з нею; який містить інформацію.
2. Який займається збиранням, обробленням, зберіганням і поширенням інформації (у 1 знач.).
3. Який ґрунтується на використанні інформації (у 2 знач.), пов’язаний з її передаванням, опрацюванням тощо.
Приклад 1:
Були проаналізовані три основні бар’єри в розвитку не тільки міжнародної логістики, а взагалі міжнародної співпраці – інформаційний, митний та правно – адміністративний. Як головний бар’єр польські підприємства визначили митний (41% фірм), який в поєднанні з правним бар’єром становить для 73% закладів найбільш істотну перепону в розвитку їхньої міжнародної співпраці та логістики (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Компанія тісно та плідно співпрацює з іншими світовими фірмами – лідерами телекомунікаційної сфери (Ericsson, IBM, Intel, Toshiba), результатом чого стала поява такої на йновішої функції мобільників, як WAP (Wireless Application Protocol), що перетворило телефон у мобільний інформаційний термінал, з’єднаний з Інтернет. Специфікація цієї технології отримала кодову назву “Bluetooth”.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Маркетингові цілі утворюють інформаційний банк, з якого, в залежності від цілей, що постають перед підприємством, в поФ дальшому вибирається відповідна ціль маркетингу. Завдання маркетингу, що виходять з цілей, мають вiдображати коФ рисність такої діяльності, а також базуватися на чітко визначеФ них знаннях та розумінні ресурсного потенціалу підприємства.
— Котляревський Іван, “Енеїда”