ІНФЛЮЕНЦА, и, жін., заст., мед. Те саме, що грип; гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке спричиняють віруси.
інфлюенца
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Людину, покликану бути Франціском Ассізьким, примушували носити заштопані дружиною шкарпетки й працювати в бюрі над складанням зведених статистичних таблиць: кількість поголів’я, кількість десятин, засіяних яриною, число возів угноєння, вивезеного на поля, цифри реманенту, наявного в господарстві, рух людности, відсоток хвороб, тиф, холера, інфлюенца. Він знав певно відсотки кожної з хлібних культур, але мав дуже приблизне уявлення, що таке вика і як відрізнити ячмінь од овса.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |