інфляція

ІНФЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.

1. екон. Знецінення паперових грошей, що виявляється в зростанні цін на товари та послуги, зумовлене переповненням каналів грошового обігу надмірною масою грошей порівняно з реальними потребами в них; знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності.

2. перен. Знецінення, втрата значущості, вагомості чого-небудь (наприклад, моральних цінностей, понять, слів).

Приклади вживання

Приклад 1:
За умови ідентифікації Его з Самістю відбувається відхід до колективного несвідомого – інфляція, за Юнгом. Якщо переважає Самість, людина перебуває у полоні архетипів, відчу- ває над собою владу надприродної некерованої сили, переживає втрату себе.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |