Значення
-
ІНФІНУМ, -а, чол., матем. Точна нижня межа числової множини; найбільше з усіх чисел, які є нижніми межами даної множини. Протилежне — супремум.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інфінум, р. інфінуму, д. інфінумові, з. інфінум, о. інфінумом, м. інфінумі, к. інфінуме