1. Стан або властивість за значенням інфікований; наявність збудників інфекції в організмі, матеріалі чи середовищі.
інфікованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Стан або властивість за значенням інфікований; наявність збудників інфекції в організмі, матеріалі чи середовищі.
Відсутні