ІНФАНТИЦИ́Д, -у, чол.
1. Умисне вбивство немовляти або дитини раннього віку; дітовбивство. Зазвичай вживається в історичному, антропологічному або юридичному контекстах для позначення практик або злочинів, пов’язаних із позбавленням життя новонароджених.
2. У біології та етології — форма внутрішньовидової агресії, при якій дорослі особини (часто самці) вбивають дитинчат свого або чужого виду, що може бути пов’язано з репродуктивною стратегією або боротьбою за ресурси.