інерційність

1. Властивість за значенням інерційний; здатність зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху за відсутності зовнішніх впливів.

2. перен. Неповороткість, пасивність, відсутність ініціативи; схильність діяти за звичкою, без змін.

Приклади вживання

Приклад 1:
Велика інерційність процесів прийняття управлінських рішень, хаФ рактерна для такого типу компаній, може бути подолана саме завдяки переходу на процесне управління, яке дозволяє суттєво підвищити оперативність системи через скорочення кількості етапів узгодження управлінських рішень в межах відповідних бізнесФпроцесів. Отже, реінжиніринг, на відміну від численних методів поФ ступового вдосконалення роботи компаній, означає, по суті, рішучу, стрімку й глибоку “проривну” перебудову основ внутріфірмової організації управління з метою досягнення істотного (у десятки й сотні разів) поліпшення ключових поФ казників результативності компанії.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |