1. Який індикує, тобто вказує на наявність, стан або перебіг чого-небудь; показовий, сигнальний.
індикуючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який індикує, тобто вказує на наявність, стан або перебіг чого-небудь; показовий, сигнальний.
Відсутні