Значення
-
ІНДИ́КТ, а, чол.
-
У Стародавньому Римі та Візантії — період у 15 років, що використовувався для літочислення та оподаткування; п’ятнадцятирічний цикл.
-
Церк. Те саме, що індиктіо́н; початок церковного новоліття (1 вересня за старим стилем), що збігається з початком нового індикту (у 1 знач.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. індикт, р. індикту, д. індиктові, з. індикт, о. індиктом, м. індикті, к. індикте