1. Який є індикатором (у 1 знач.), слугує для індикації; пов’язаний з роботою індикатора.
2. Який є показником, ознакою чого-небудь; сигнальний.
індикаторний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
10.7 Визначення рН, індикатори Індикаторний метод вимірювання величини концентрації водневих йонів не відноситься до числа точних, але практично він зручний і часто застосовується. Метод заснований на використанні зміни забарвлення 224 розчинів деяких органічних речовин (в залежності від рН середовища).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: прикметник () |