ІНДУРА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Ущільнення, затвердіння тканини або органа внаслідок патологічного процесу (запалення, пухлини, рубцювання тощо).
індурація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
ІНДУРА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Ущільнення, затвердіння тканини або органа внаслідок патологічного процесу (запалення, пухлини, рубцювання тощо).
Відсутні