індуковуваний

[indukoʋuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

  1. Якого індукують, тобто наводять, збуджують або спричиняють за допомогою індукції (у фізиці, електротехніці, біології, логіці тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. індуковуваний, р. індуковуваного, д. індуковуваному, з. індуковуваного, о. індуковуваним, м. індуковуванім

Більше записів