ІНДРІЯ, іменник, жіночий рід.
1. У ведичній та індуїстській міфології — божество грози, дощу та війни, цар богів (девів), який править небесами та володіє ваджрою (блискавкою).
2. В аюрведі та індійській філософії — орган чуття або дії; чуттєва здатність, що пов’язує тіло зі світом (наприклад, зір, слух, нюх, смак, дотик).