1. В індуїзмі та ведичній міфології — верховне божество, бог грози, дощу та війни, цар богів, володар небесного царства.
2. У буддизмі — одне з головних божеств, захисник вчення, часто зображуваний як вартовий східної сторони світу.
індра
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В релігіях ^іранців та індоаріїв збігалися навіть імена деяких богів (Андра — Індра, Йїма — Яма тощо). Творцем зороастризму вважається пророк Заратуштра, якому явив одкровення бог Ахура-Мазда.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |