1. Представник давньої етномовної спільноти, яка, за науковою гіпотезою, у IV–III тисячолітті до н. е. населяла певну територію Євразії, а її мова стала основою для індоєвропейської мовної сім’ї.
2. Особа, яка належить до одного з народів, що розмовляють мовами індоєвропейської мовної сім’ї (наприклад, слов’янин, германець, роман, індоарієць тощо).