ІНДО́Л, -у, чол. рід. 1. Хімічна сполука, гетероциклічна органічна речовина, що міститься в ефірних оліях деяких рослин (наприклад, у жасмині) та утворюється під час гниття білків; використовується у виробництві парфумів і лікарських препаратів.
2. мед. Похідна цієї сполуки, що застосовується як лікарський засіб (наприклад, індол-3-карбінол).