ІНДОКИТА́Й, невідм., ч. р. (власна назва). 1. Великий півострів на південному сході Азії, що омивається водами Бенгальської затоки, Андаманського та Південно-Китайського морів; територіально охоплює країни: В’єтнам, Камбоджу, Лаос, М’янму, Таїланд, Малайзію (західну частину) та частково Китай.
індокитай
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |