індій

Індій, -ю, чол. Хімічний елемент, сріблясто-білий м’який метал, що використовується в напівпровідниковій техніці, для виготовлення дзеркал, у ювелірній справі тощо.

Приклади вживання слова

індій

Приклад 1:
При цьому індій розплавляється і розчиняє в собі ге р- маній. При повільному охолодженні із ро- зплаву випадає германій, який на сичений індієм.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Оскільки германій, що містить індій, має p-провідність, то на границі роз- плаву, що закристалізувався, і монокри с- тала германію, що м ає n-провідність, утво- рюється p-n – перехід. Електронно-дірковий перехід може бути отриманий також дифузією акцептор- ної д омішки у донорний напівпровідник або донорної домішки в акцепторний нап і- впровідник.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Індій In V 5 1 2 3 4 5 K L M N O 2 8 18 18 3 1 4 9 16 25 1s 22s22p63s23p63d104s24p64d105s25p1 ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↑ 110 Продовж.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”