індій

[indij] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Індій, -ю, чол. Хімічний елемент, сріблясто-білий м’який метал, що використовується в напівпровідниковій техніці, для виготовлення дзеркал, у ювелірній справі тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. індій, р. індію, д. індієві, з. індій, о. індієм, м. індієві, к. індію

Походження слова (Етимологія)

Слово «індій» походить від німецького «Indium», яке утворили Ф. Рейх і Г. Ріхтер у 1865 році від латинського «indicum» (індиго) через синій колір ліній у спектрі цього металу. Це хімічний елемент, запозичений з німецької мови.

Більше записів