Значення
-
Індерборит, -у, чол. Мінерал класу боратів, що містить магній, кальцій та алюміній; кристалізується в ромбічній сингонії. Зустрічається в соляних родовищах, зокрема в Індерському соляному куполі (Казахстан), звідки й походить назва. Використовується як сировина для виробництва бору та його сполук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. індерборит, р. індербориту, д. індерборитові, з. індерборит, о. індерборитом, м. індербориті, к. індерборите