індентер

ІНДЕ́НТЕР, а, чол.

1. У міжнародній торгівлі та логістиці — посередник або агент, який діє на основі інденту (попереднього замовлення) та укладає угоди на постачання товарів від імені покупця, часто з іноземними постачальниками.

2. У програмуванні — символ або група символів (наприклад, пробіли чи табуляція), що використовуються для створення відступу на початку рядка коду з метою покращення його читабельності та структурування логічних блоків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |