індемнітет

Індемніте́т, -у, чол. 1. У конституційному праві — невідповідальність депутата парламенту за висловлювання та голосування в межах законодавчого органу, а також заборона притягнення його до відповідальності за дії, пов’язані з виконанням депутатських обов’язків, після закінчення терміну повноважень.

2. У міжнародному праві — відшкодування збитків, завданих однією державою іншій внаслідок війни або інших міжнародних конфліктів; контрибуція, репарація.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |