Значення
-
Індемніте́т, -у, чол. 1. У конституційному праві — невідповідальність депутата парламенту за висловлювання та голосування в межах законодавчого органу, а також заборона притягнення його до відповідальності за дії, пов’язані з виконанням депутатських обов’язків, після закінчення терміну повноважень.
-
У міжнародному праві — відшкодування збитків, завданих однією державою іншій внаслідок війни або інших міжнародних конфліктів; контрибуція, репарація.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. індемнітет, р. індемнітету, д. індемнітетові, з. індемнітет, о. індемнітетом, м. індемнітеті, к. індемнітете