1. Стос. до індексу (у 1, 2 знач.), пов’язаний з ним; призначений для індексування.
індексовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до індексу (у 1, 2 знач.), пов’язаний з ним; призначений для індексування.
Відсутні