Стос. до індексу (у 1, 2 знач.), пов’язаний з ним; призначений для індексування.
індексовний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до індексу (у 1, 2 знач.), пов’язаний з ним; призначений для індексування.
Відсутні