Значення
-
Викликати в кого-небудь повагу, прихильність, симпатію; подобатися, бути до вподоби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я імпоную, ти імпонуєш, він імпонує, ми імпонуємо, ви імпонуєте, вони імпонують
Словник Української Мови
Викликати в кого-небудь повагу, прихильність, симпатію; подобатися, бути до вподоби.
я імпоную, ти імпонуєш, він імпонує, ми імпонуємо, ви імпонуєте, вони імпонують