Древослів

Словник Української Мови

імперіал

Буква

ІМПЕРІА́Л, а, чол.

1. Золота монета, що карбувалася в Російській імперії з 1755 року, номіналом у 10 карбованців, а пізніше — у 15 карбованців.

2. Верхній ярус (дах) диліжанса, омнібуса, трамвая або іншого пасажирського екіпажа, обладнаний сидіннями для пасажирів.

3. заст. Великий чемодан або скриня, яку ставили на дах диліжанса чи карети.

Приклади вживання слова:

імперіал

Приклад 1:
Сюди -то звернене гострі’ Павлове слово: “Ні чоловіча стать, ні жіноча…” Отже, не чудовнії Нарцис, не хіромантик і не анатомік, а той, хто побачив усередині себе головну точку машини – царство боже, – той пізнав себе, знайшовши у мертвому живе, у пітьмі світло, наче алмаз у болоті і як євангельська жінка імперіал у смітті світлиці. “Радійте зі мною…” Цей точно пізнав людину й може пишатися: “Знаю людину”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Більше записів