ІМПЕРФЕКТИВА́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Процес творення дієслів недоконаного виду від дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів; протилежне перфективації. Наприклад, утворення дієслова «переписувати» від «переписати» є результатом імперфективації.
імперфективація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |