Значення
-
ІМПЕРФЕКТИВА́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Процес творення дієслів недоконаного виду від дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів; протилежне перфективації. Наприклад, утворення дієслова «переписувати» від «переписати» є результатом імперфективації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імперфективація, р. імперфективації, д. імперфективації, з. імперфективацію, о. імперфективацією, м. імперфективації, к. імперфективаціє