1. Який може статися, відбутися; можливий, ймовірний.
2. Який ґрунтується на припущенні, а не на безсумнівних доказах; гіпотетичний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який може статися, відбутися; можливий, ймовірний.
2. Який ґрунтується на припущенні, а не на безсумнівних доказах; гіпотетичний.
Приклад 1:
За статистикою, такий розвиток подій імовірний тією ж мірою, що й усі інші можливі розвитки. За статистикою — він такий же неймовірний.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”