ІМІТА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Дія за значенням імітувати 1; відтворення чого-небудь із можливою точністю, наслідування. Імітація звуків природи.
2. Предмет або виріб, що є точною копією іншого, часто виконаний із заміною матеріалу; підробка. Імітація мармуру.
3. перен. Удавана діяльність, поведінка, що створює видимість справжньої активності або участі; симуляція. Імітація бурхливої роботи.