1. Особа, яка імітує кого-, що-небудь, наслідує чиїсь рухи, голос, манери, звуки тощо; наслідувач.
2. Пристрій, апарат або програма, що відтворює дію, роботу чи поведінку іншого пристрою, системи або явища; симулятор.
імітатор
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім того, екзегет і герменевтик, дослідник імперій та ієрархій, імітатор і інтерпретатор таємних знаків, інструктор загадкових орденів, інтелектуал, інтриган, ініціатор інтимних ініціацій. Світлана ХМІЛЬ, чия романтична і поетична суто дівоча графіка несла в собі печать і печаль добре засвоєної, ба навіть генетично зумовленої, національної традиції.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |