Значення
-
ІМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Те саме, що іменува́ти; називати, давати ім’я, назву кому-, чому-небудь. Уживається переважно в офіційно-діловому та науковому мовленні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імінувати, р. імінуватів, д. імінуватам, з. імінувати, о. імінуватами, м. імінуватах, к. імінувати