ІМЕ́РСІЯ, ї, жін.
1. спец. Занурення об’єкта в рідину, зокрема з метою дослідження, спостереження або створення певних умов. Метод імерсії використовують у мікроскопії для підвищення чіткості зображення.
2. лінгв. Метод вивчення мови, за якого особа повністю занурюється в іншомовне середовище для природного засвоєння мовних навичок. Програми мовної імерсії сприяють швидкому опануванню іноземної мови.
3. астрон. Вступ небесного тіла (наприклад, планети чи супутника) в тінь іншого тіла або в диск Сонця під час затемнення. Імерсія супутника Юпітера спостерігалася в телескоп.