1. Жінка, яка святкує свої іменини.
іменинниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кожен звертав увагу на велетенського чудового букета, а іменинниця всім оповіщала, що ті квітки — од професора Лаговського і що він незабаром буде тут. Та Лаговського не було.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |