іменувати

Приклад 1:
«Жорстокий тиск реальности на ілюзію, — пише він, — я зустрів, як личить віруючому, — так, дещо мене бентежило, дивувало, але амортизатори, здобуті завдяки партійній виучці, відразу включилися й пом’якшували шок… „Внутрішній цензор“ набагато надійніший від усіх призначених згори наглядачів… Я навчився автоматично зараховувати все, що мене обурювало, до „спадщини клятого минулого“, а все добре іменувати насінням „світлого майбутнього“. Ввімкнувши у своєму мозкові цей автоматичний сортувальний пристрій, європеєць іще міг, живучи в Росії 1932 р., залишатися комуністом»[32].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”